Давай облишим зброю
Щоб не лилася кров.
Примиримось з тобою,
Нехай живе любов!
Нам воювать не гоже,
Бо нічого ділить.
Земля й на ній все Боже
В любові треба жить!
Ми ж сестри всі та браття...
Ось надійшла пора
Щоб розпалить багаття
Любові та добра.
Чи бути,чи не бути?
У кого й хто пита?
Одним других почути
Наука не проста.
Людей ввели в оману
Та розпалили злість,
Іотакому стану
Радіе тільки біс.
Гамуй вогонь розраю
Що би мерщій погас.
Хто ми? зякого краю?...
Творить Державу час!
Надія є що зможем
Незгоди врядувать,
На заповітах Божих
Країну будувать.
Облишмо разом зброю,
Нема в ній правди бо.
Нехай зроста утроє
В серцях у нас любов.
Допоки Президенти
Дуритимуть людей?
Мо краще стать адептом
Примирення ідей!
Війни хай згинуть круки,
Гримлять будов громи,
Щоб нам могли онуки
Подякувать за мир!!!
Давай облишим зброю
Щоб не лилася кров!!!
Примиримось з тобою
Нехай живе любов!!!
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 2668 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
